Музей Гідності у Львові

  21 листопада 2019 року стартував проект Музею Гідності "Мій Майдан: учора, сьогодні, завтра", який триватиме до кінця лютого 2020 року. Під час відкриття проекту відбулися презентація мистецької інсталяції художника, викладача Львівської національної академії мистецтв Ігоря Мікули "Понад усе", флешмоб "Принеси фото з Майдану", Листопад-2013 у фото і відео просто неба. З вітальними словами виступили директорка Музею Гідності Ніна Хома, керівниця львівського відокремленого підрозділу ГО “Родина Героїв Небесної Сотні” Наталія Дигдалович , заступник Львівського міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко , голова ради ГС “Студентське братство Львівщини” Борис Пошивак . “Проект “Мій Майдан...” згуртував небайдужих містян, учнів, студентів, учасників Євромайдану та Революції Гідності, волонтерів та учасників бойових дій. Ми згадували, з чого почалися протести, вимоги, які висували студенти, і як виглядав Майдан у листопаді 2013 р. Розглядали світли

  Людська гідність як першоджерело всіх прав людини, її ознаки, історичний контекст появи та розвитку понять прав людини та людської гідності, вплив освітнього, культурного, громадського середовищ на формування цінності людської гідності та правової свідомості в суспільстві – основні теми, які звучали 14 листопада на Першому Львівському форумі Гідності. Подія зібрала більше 70 осіб Львова, Львівської області та інших областей України. Вона стала майданчиком для обговорень, дискусій і напрацювань різноманітних форм, методів та інструментів роботи із темою прав людини. За словами директорки Меморіального музею Гідності у м. Львові Ніни Хоми , «цей форум став простором для дискусії про повагу до людської гідності, а також взаємодію різних інституцій у розвитку правової культури та правової свідомості у суспільстві. Ми хочемо привернути увагу до цих важливих питань представників і представниць різних сфер, бо права людини – це не прерогатива юриспруденції, вони стосуються кожного і кожної»

  Меморіальний музей Гідності вперше взяв участь у Львівському книжковому форумі , організувавши кілька подій на правозахисну тематику. Однією з визначальних стала дискусія "Людська гідність в умовах революції та війни" , що відбулася 19 вересня 2019 році в читальному залі періодики наукової бібліотеки Львівського Національного університету ім. Івана Франка. Її учасники/-ці порушили питання людської гідності та прав людини під час Євромайдану та в умовах війни в Україні, ділилися досвідом захисту прав людини на окупованих територіях, обговорили можливі шляхи співпраці між музеям, фондам та громадським організаціям задля актуалізації питань людської гідності в українському суспільстві. Керівниця західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження», Оксана Дащаківська зауважила, що для неї поняття гідності, це, передусім, «уміння цінувати себе», а не виконувати нав’язані суспільством ролі: «Це питання нашого першопочаткового ставлення до кожного іншого і до себе

  На продовження наших розмов про світ під час і після пандемії, про виклики як для окремої людини, так і для суспільства, які відбуваються в межах проєкту «Людська гідність в контексті суспільних викликів»*, ділимося з вами думками журналістки, виконавчої директорки Українського ПЕН Тетяни Терен. Сьогодні все частіше звучать думки про те, що світ після пандемії вже ніколи не буде таким, як раніше. А яким, на Вашу думку, він буде? Наш світ дуже стрімко змінюється і не буде таким, як раніше, не через пандемію. І до неї ми проживали таку кількість подій глобального значення, що вже за тиждень ставалися кардинальні зміни у світобудові. Пандемія дала нам змогу зупинитися на якийсь час і уважніше придивитися до тих процесів, які відбуваються у світі і які ми щоденно запускали у дію своїми вчинками. Вона спонукала нас побачити крихкість наших інституцій, руйнацію нашої медичної системи, неспроможність нашої влади справлятися з такими викликами, а водночас – слабкість міжнародних організацій

  Виклики, з яким зіткнулося суспільство з початком пандемії COVID-19, змушують переосмислювати цінності і підходи в комунікації. Наскільки ми готові в цих умовах зберігати повагу до людської гідності, а держави – дотримуватися прав людини, спілкуємося з Романом Сущенком – журналістом, колишнім бранцем Кремля. Розмова відбувається в межах проєкту «Людська гідність в контексті суспільних викликів».* - Думки про те, що світ після пандемії вже ніколи не буде іншим, уже давно непоодинокі. Яким Ви бачите його? - Світ зміниться, він не буде колишнім, яким ми його звикли бачити і приймати. Той світ залишився у минулому. А минуле тим і прекрасне, що воно ніколи не повториться. Як починалася криза? Світова криза, яка торкнулася всіх континентів, криза системи охорони здоров'я, яка спричинила багато жертв, стала джерелом економічно-соціальної кризи, яка глибоко позначилася на нашому суспільстві. Всі ми перебували у полоні ілюзії, що зможемо уникнути жертв цієї пандемії, пройти повз неї, омин

  Пандемія COVID-19, карантин, обмеження свобод суттєво вплинули і на людину зокрема, і на суспільство загалом. Якими будемо ми, країна і світ завтра, через рік? Перед якими загрозами стоїмо і що можемо здобути? У межах проєкту «Людська гідність в контексті суспільних викликів»* говоримо про це із кандидаткою соціологічних наук, доценткою кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, гендерною експерткою Української Гельсінської спілки з прав людини Тамарою Марценюк. - Неодноразово звучать думки про те, що світ після пандемії вже ніколи не буде іншим. А яким, на Вашу думку, він буде? - На мою думку, буде більше уваги до екологічної та економічної тематики, доступу до ресурсів різних груп людей, взаємопідтримки і солідарності. У часи пандемії ми знову бачимо в Україні певний сплеск волонтерства – групи людей і громади об’єднуються, аби виконувати ті ролі, які органи державної влади з певних причин неспроможні. Можливо, буде більше уваги до власного здоров’я